Методична сторінка (критерії оцінювання)

Історія. Критерії оцінювання

навчальних досягнень

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ

УЧНІВ З ІСТОРІЇ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

При оцінюванні навчальних досягнень з історії враховується:

·         рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних

 меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів;

визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;

·         рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною

ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв'язків між подіями;

·         рівень оволодіння практичними вміннями й навичками роботи з

історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення учня

 до історичної події, явища, діяча.

Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за

критеріями, наведеними в таблиці.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учень (учениця) називає одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об'єкти
	2	Учень (учениця) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об'єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так-ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії
	3	Учень (учениця) двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття - з тисячоліттям; має загальне уявлення про історичну карту
ІІ. Середній	4	Учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані в тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-географічний об'єкт
	5	Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати; показувати на історичній карті основні місця подій
	6	Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, давати стислу характеристику історичній постаті, установлювати послідовність подій; користуватись за допомогою вчителя наочними та текстовими джерелами історичної інформації
ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) послідовно й логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ і процесів; «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні документи як джерело знань
	8	Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причинно-наслідкові зв'язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об'єктів, використовуючи легенду карти
	9	Учень (учениця) оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти та формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв'язки; синхронізує події в межах курсу, аналізує зміст історичної карти
ІV. Високий	10	Учень (учениця) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів; співставляє й систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії
	11	Учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано висловлювати власні судження, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії
	12	Учень (учениця) системно володіє навчальним матеріалом; самостійно характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розв'язання; користується джерелами інформації, аналізує та узагальнює її

Наводжу приклади дидактичних ігор, які я застосовую на уроках історії,як один із засобів формування інформаційно –комунікативних компетентностей

Гра «Три речення». Зачитую коротку розповідь або документ. Уч­ням необхідно уважно вислухати і передати зміст розповіді чи документа трьома простими реченнями. Перемагає той, у кого ффрозповідь коротша і при цьому точно передає зміст. Інший варіант гри — робота з друкованим текстом. Це може бути уривок з підручника. Три простих пропозиції учні можуть записати в зошиті. У цьому випадку зручніше виявити переможця.

Ця гра допомагає розвивати дуже важливе вміння — виділяти головне, на якому ґрунтуються і навички роботи з пресою, й орієнтування в інфор­маційному потоці, а також уміння складати план, конспект, реферат.

Гра «Зашифрований текст». Ця гра формує одне з важ­ливих дидактичних умінь — уміння складати конспект. Як відомо, конс­пект — це короткий виклад матеріалу. По-перше, потрібно навчитися ско­рочувати слова, виділяти головне й уникати другорядного; по-друге, необхідно вміти розшифрувати конспект, тобто з короткого запису відно­вити повний текст, максимально наближений до вихідного матеріалу.

Для гри на дошці чи на картці пишеться короткий конспект зі скоро­ченнями, без крапок, з пропусками для загальновживаних слів. Школярам необхідно відновити текст. Наведу  варіант ігрової задачі:

«Уявіть собі, що ви працівники архіву і знайшли древні аркуші, що міс­цями почорніли від вологи, чорнило в багатьох місцях розмилося чи вицві­ло. Вам треба відновити текст». «Князь Володимир року________охрестив Русь побудував кам’яну церкву  яку назвали__________»

При перевірці робіт  доцільно ознайомити учнів із цікави­ми варіантами різних пропозицій. Проведення цієї гри готує учнів до гри іншого типу: зашифрувати текст, скоротити слова і думки, наскільки це можливо, але так, щоб за ним можна було б відтворити первісний варіант, тобто, власне кажучи, організовується робота зі складання конспекту. Од­нак, виконуючи її у формі гри, школярі виявляють максимум зацікавленості, уваги, творчості, що сприяє більшій успішності не тільки в засвоєнні матеріалу, але й у розвитку умінь.

Гра «Знайди помилки». Ця гра зазвичай застосовувалася при закріпленні й повторенні матеріалу. Однак вона успішно може використовуватися при вивченні нового матеріалу, якщо, перш ніж шукати помилки, школярі познайомилися з цим самим текстом, але без помилок. Таким чином, пра­вильний текст є частиною гри.

Гра «Аукціон імен». Цю гру доцільно проводити на уроках узагальнення. На аукціоні продається оцінка «11». Кожний з учнів може купити її, тобто, піднявши руку, назвати будь-яку історичну особу, що жила, скажімо, в епо­ху Богдана Хмельницького. Учні  називають відомі їм імена його сучасни­ків , що записуються на дошці (для цього призначається учень). При цьому маловідомі імена коментуються. Виграє той, хто останнім, зміг назвати ім’я ще одного героя. Він одержує оцінку «11» (чи приз)

Розробки уроків та виховних заходів

Тема уроку :       Роль особи у Національно-визвольній війні

                                1648 -1657 р.р.   

Мета уроку  :

          навчальна :        охарактеризувати видатних особистостей

Національно-визвольної війни, їх роль у війні та вплив               на історичні процеси в Україні;

           розвиваюча :     навчити учнів самостійно працювати з історичними                матеріалом, робити логічні висновкми, творчо підходити до відповіді на поставлені запитання, спираючись на раніше вивчений матеріал;

            виховна :           виховувати в дітей почуття патріотизму, критичне              мислення.

   Обладнання:   підручник, історичні ілюстрації, портрети героїв Національно-визвольної війни 1648 – 1657 рр.,презентація «Герої Національно-визвольної війни 1648 – 1657 рр»

   Тип уроку:    підсумковий урок по темі у вигляді захисту   проектів.

   Основні терміни та дати: Національно-визвольна   війна, полонізація, 1648-1657рр.

Хід уроку

І етап. Організаційний

         Урок проходить у вигляді тренінгу.

Клас поділяють на 5 груп. Кожна група заздалегідь отримала завдання дослідити діяльність героїв Національно-визвольної війни 1648 – 1657 рр. і представити дослідження однокласникам. ( Б.Хмельницький, М.Кривоніс, І.Богун, І.Сірко, Ю.Хмельницький).

         На початку уроку перед учнями ставиться проблемне запитання « Чи може одна людина вплинути на перебіг історичної події ? ».

Протягом уроку має бути сформульований висновок, обгрунтований всім ходом обговорення.

ІІ етап. Змістовий

Учитель в стислій формі характеризує епоху середини ХVII ст., події Національно-визвольної війни 1648 – 1657 р

ІІІ етап. Дослідницький

Кожна з груп презентує власне дослідження використовуючи підготовлені матеріали та  «Пам`ятку для характеристики історичної особистості»

1.                                 Пригадайте чи встановіть, коли, в якій країні жив історичний діяч. Назвіть історичні умови, на тлі яких він розгортав свою діяльність.

2.                                 Опишіть його зовнішність, характер. Що, на вашу думку, вплинуло на формування його особистості? Які риси його вдачі видаються вам вартими наслідування, а які ви не схвалюєте?

3.                                 Інтереси якої верстви він виражав?

4.                                 Назвіть основні наслідки його діяльності.

5.                                 Схарактеризуйте його діяльність, висловіть своє ставлення до нього ( які його вчинки і справи викликають захоплення, а які – ні; як ви ставитесь до засобів, якими він прагнув досягти мети). 

Після презентації учні отримують завдання виділити найбільш яскраві риси характеру героїв, які допомогли чи завадили їм досягти певної мети. Використовується метод «Снігова куля», сенкан (білий вірш присвячений  герою визвольної війни).

Форма сенкану:

1.     Заголовок

2.     2 прикметника

3.     3 дієслова

4.     Фраза

5.     Синонім

Метод «Снігова куля»: кожен учень на окремому аркуші паперу записує найбільш яскраву рису характеру історичної особи. Представники з кожної групи систематизують усі записи і визначають, яка риса характеру є найбільш притаманною кожному з героїв Визвольної війни.

 ІV етап. Підсумково- оцінюючий

Учні дають відповідь на поставлене на початку уроку питання « Чи може одна людина вплинути на перебіг історичної події ?». І роблять висновки, як змінились їхні знання про історичних осіб протягом уроку.

Учитель ставить питання  «Що найбільше запамяталось на уроці і що було найбільш цікавим на уроці ».

Виставляються оцінки.

Домашнє завдання: історичний твір «Герой Визвольної війни»

ІСТОРИЧНИЙ БРЕЙН-РИНГ

ТЕМА: ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА

Мета.    Узагальнити та перевірити знання учнів по темі.

Розвивати вміння орієнтуватися в складних ситуаціях, аналізувати події.Формувати комунікаційні компетентності учнів.

Виховувати толерантне ставлення до інших думок.                                                    

Обладнання: карта "Перша світова війна", зібрані матеріали в ході вивчення теми, столи з лампами для виявлення, хто першим має відповідати.

                                              Підготовчий етап:

      1) учитель повідомляє про цей брейн-ринг на початку вивчення теми, пропонує  додаткову літературу, націлює на найважливіші питання;

2)    у цій грі повинні бути задіяні всі учні класу, тому в залежності від кількості учнів, клас ділиться на команди по 5 або 6 чол.;

3)    відповідно проводяться відбіркові тури, півфінал та фінал;

4)    на відбірковий тур виносяться питання 1 рівня складності;

5)    на півфінал - 2-го рівня;

6)    на фінал виносяться завдання, при виконанні яких учні повинні показати не лише ерудицію, а й вміння аналізувати документи, оцінювати ситуацію.

Умови проведення гри.

У ході уроку, якщо під час гри жодна з команд не знає відповіді, можна залучати до відповідей гравців з інших команд, враховуючи їх відповіді під час підведення підсумків та оцінювання;

-   команди формуються з учнів з приблизно однаковим рівнем знань, а потім їм випадає честь зустрітися з більш сильним суперником;

-  рахунок відбіркового туру ведеться до 3-х очок, півфінал - до 4-х, фінал - 5  запитань.

             Хід гри.

1) .На початку гри ставиться проблемне завдання, яке обов'язково вирішується у фіналі. Чи справедливо вважати, що винуватицею розв'язання І Світової війни була лише Німеччина?

2) .Відбіркові тури та запитання до них.

3).2 півфінали.

         4).Фінал.

                 

            Запитання першого відбіркового туру.

1.Яка подія стала приводом до розв'язання І Світової війни?

2.Які військові союзи держав приймали участь у воєнних діях?

3.Коли відбулася битва на р. Соммі?

4.Яка країна вперше застосувала підводні човни?

5.Хто здійснив "мертву петлю"?

Запитання другого відбіркового туру.

1.Яка кількість держав приймала участь у війні?

2.Як закінчилася Верденська битва? Хто переміг?

3.Коли розпочалася І Світова війна?

4.Яка країна вперше застосувала танки?

5.У якому році у війну вступили США?

           Завдання третього відбіркового туру.

1.Хто був призначений головнокомандувачем військ Антанти?

2.Кого із політичних діячів за його ненависть та антинімецьку рішучість    прозвали "тигром"?

3.Коли відбувся Брусилівський прорив?

4.Хто вбив спадкоємця  австроугорського престолу Франца- Фердинанда?

5.Біля якого міста в роки війни була застосована хімічна зброя?

           Завдання 1-го півфіналу.

1.Розкрити суть "плану Шліффенна".

2.Яку обставину використав Вільсон, щоб розпочати війну проти Німеччини?

3.Які нововведення було запроваджено в роки І Світової війни?

4.Як називалася оборонна лінія фортифікаційних споруд на французько-  німецьком  кордоні?

5.Коли остаточно оформився Четверний союз?

           Завдання ІІ-го півфіналу.

1.На боці якого воюючого блоку у війну вступили США?

2.Коли було підписано Комп'єнське перемир'я?

3.Яким був результат битви на р. Марна?

4.Коли і чому із війни вийшла Росія?

5.Кому належать ці слова? "...Ми не бажаємо ні завоювань, ні помилування. Ми не шукаємо для себе контрибуцій, ні матеріального відшкодування. Ми лише одні з борців за права людини..."

           Завдання на фінал.

1.Розкрити причини І Світової війни.

2.Як вплинув Брусилівський прорив на воєнні дії на західному фронті?

3.Які цілі мало німецьке командування, оголошуючи "необмежену підводну війну"?

4.Яку подію Людендорф назвав "чорним днем німецької армі'Г' і чому?

5.Назвати основні наслідки Першої світової війни. Які з них найбільше вражають вас особисто?

Підводяться підсумки гри. Переможці нагороджуються грамотами.

урок 16.  Візантійська імперія

Очікувані результати

Після уроку учні:

• показуватимуть на карті територію Візантії;

• матимуть уявлення про історію Візантійської імперії;

• характеризуватимуть внутрішню та зовнішню політику Юстиніана;

• даватимуть характеристику особи Юстиніана.

Основні дати та події:

• 330 р. - римський імператор Костянтин переніс столицю імперії на місце колишньої грецької колонії Візантія;

• 395 р. - розподіл Римської імперії на Західну та Східну;

• 476 р. - припинення існування Західної Римської імперії;

• V-VI ст. - Велике переселення народів;

• 527-565 рр. - правління Юстиніана;

• 532 р. - повстання «Ніка»;

• 534 р. - створення Кодексу Юстиніана;

• 1204 р. - взяття Константинополя хрестоносцями;

• 1453 р. - падіння Константинополя під ударами Мехмеда II Завойовника.

Основні поняття:

Імперія ромеїв - Візантійська імперія; Ромеї - візантійці; повстання «Ніка»; «Великий шовковий шлях»; торговий шлях «з варяг у греки»;

Імена історичних діячів:

Юстиніан, Прокопій Кесарійський, Феодора, Велісарій, Лев Математик, Мехмед II Завойовник.

Обладнання: настінна карта, історичні атласи, роздавальний матеріал, історичні тексти, ілюстрації.

Форма проведення:

Варіант 1: комбінований урок.

Варіант 2: комбінований урок з елементами лабораторно-практичної роботи.

Хід уроку

ВАРІАНТ 1ф

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Актуалізацію опорних знань можна провести у вигляді бесіди у поєднанні з роботою по карті.

1. Яка подія сталася у 330 р.?

2. Покажіть на карті столицю Римської імперії. Звідки походить його ­назва?

3. Яка подія сталася у 395 р.?

4. Покажіть на карті території Західної та Східної Римської імперій.

5. Внаслідок яких подій сталося падіння Західної Римської імперії?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. У 476 р. вождь невеликого германського племені Одоакр відібрав імператорський титул у Ромула Агустула. Знаки імператорської влади - діадему та пурпурну тогу - він відправив до Константинополя. Тепер була тільки одна Римська імперія - Східна. Жителі імперії назвали свою імперію Ромейською, а себе - ромеями. Візантійська імперія проіснувала майже на тисячу років довше, ніж Західна Римська імперія.

Сьогодні ми з вами познайомимося з історією Візантійської імперії.

IV. Вивчення нового матеріалу

1.        На перехресті Заходу та Сходу

Учитель. Візантія мала дуже вигідне географічне положення. Ця дер­жава знаходилася на перехресті Сходу та Заходу. Більшість населення імперії складали греки, тому й державною мовою вважалася грецька. Через Константинополь проходили важливі торгові шляхи «Великий шовковий шлях» та «з варяг у греки».

«Великий шовковий шлях» - це караванна дорога, що існувала протягом багатьох століть. Цією дорогою йшли купецькі каравани, що перевозили шовк, прянощі з Індії, прикраси та срібний посуд з Ірану, фарфор з Китаю. Європейські купці, що досягали до Китаю, витрачали на дорогу близько трьох років. Від берегів Східного Середземномор’я вони рухалися крізь Сирію та Іран до середньоазійських міст Самарканда та Бухари, де також виготовляли шовкові тканини, а потім через Північний Памір, обходячи пустелю з півдня та півночі, степами добиралися Китаю. На шляху їх чатували небезпеки: негода й спека, напади розбійників.

Окрім «Великого шовкового шляху», через Візантію проходив «шлях пахощів».

Учитель роздає учням наперед підготовлені контурні зображення та пропонує їм накреслити на карті «Великий шовковий шлях».

Учні працюють з картами. Один або два учні на вибір учителя озвучують свій маршрут.

Учитель. Через Візантію проходив також і торговий шлях «з варяг у греки». Цей шлях виник набагато пізніше, ніж «Великий шовковий шлях».

За допомогою карти історичного атласа «Візантія та слов’яни у VII-IX ст.» та «Візантія та слов’яни у X-XI ст.», визначте, які країни поєднував торговий шлях «з варяг у греки».

- Як ви думаєте, що могли возити купці цим шляхом?

Орієнтовні відповіді учнів

З Києва - хліб, віск і ремісничі вироби; з Новгорода - ліс і хутра; з Візантії - коштовні тканини, прянощі, книги, ювелірні та скляні вироби.

Учитель. Візантією керував імператор. Грецькою мовою це слово звучало як василевс. Він був «земним Богом», його влада нічим не обмежувалася. Ромеї були переконані, що їх василевс - володар усього християнського світу. У Візантії був створений потужний апарат державного управ­ління. Урядовці призначалися імператором та отримували подарунки. Спеціальні служби відповідали за збирання податків, пошту, дороги, існувала також таємна поліція. Візантія мала сильну армію та флот.

- Давайте визначимо причини зростання могутності Візантійської імперії.

Результат обговорення записується на дошці.

Орієнтовні відповіді учнів

1) Вигідне географічне положення - на перехресті торгових шляхів.

2) Традиційно розвинені ремесло і торгівля.

3) Сильна армія та флот.

4) Міцна імператорська влада.

Результат роботи заноситься в зошит.

2.        Візантія в зеніті могутності

Учитель. Давайте розглянемо карти історичного атласа «Велике переселення народів. Загибель Західної Римської імперії» та «Європа у ІІ пол. VI ст. Візантія за Юстиніана» та дамо відповіді на питання.

1) Коли кордони Візантійської імперії досягли найбільших розмірів?

2) Які території включала Візантійська імперія?

Учитель. Найбільшої могутності Візантія досягає у період правління імператора Юстиніана (527-565 рр.), який проводив активну внутрішню та зовнішню політику.

Я пропоную вам розділитися на групи, потім прочитати відповідний пункт підручника та скласти план відповідей на наступні запитання:

1) Зовнішня політика Юстиніана.

2) Внутрішня політика Юстиніана.

3) Імператор Юстиніан - характеристика історичного діяча.

Зовнішня політика.

1) Розгром вандалів у Північній Африці.

2) Війна з вестготами. Приєднання Південної Іспанії.

3) Війна з остготами. Приєднання Італії.

4) Приєднання Південного берега Криму.

Внутрішня політика.

1) Створення Кодексу Юстиніана.

2) Розвиток культури.

3) Широке будівництво (храм Святої Софії)

4) Залучення на службу державі талановитих людей.

5) Розправи над неугодними.

Імператор Юстиніан - характеристика історичного діяча.

1) Хитрий та гнучкий правитель.

2) Виявив страх під час повстання «Ніка».

3) Жорстокість імператора.

Підсумки роботи всіх груп стисло заносяться в зошит.

3.        Загибель Візантії

Учитель. За допомогою карти історичного атласа «Візантія та слов’яни у VII-IX ст.» та «Візантія та слов’яни у X–XI ст.» покажіть кордони Візантійської імперії у ІІ пол. IX ст. та ІІ пол. XI ст. та дайте відповідь на питання, які племена вторгалися на територію Візантії у цей час.

Після смерті Юстиніана імперія почала втрачати могутність. Скорочувалася її володіння, населення переїжджало до сільської місцевості, скорочувалася торгівля. Тільки двічі за п’ять століть існування Візантії по смерті Юстиніана вона змогла лише наблизитися до процвітання.

Останній період підйому був пов’язаний з періодом правління династії Комнінів. Але на імперію обрушилися турки-османи. Проте не кочовики стали причиною першого зруйнування Константинополя.

Давайте разом прочитаємо документи та дамо відповіді на питання.

Текст 1. Захоплення та розгром Константинополя.

З мемуарів Жоффруа Віллардуена [17, С. 231-232]

У цю ніч… через страх, що греки можуть напасти на нас, хтось підпалив квартал, що відокремлював нас від греків. І місто запалало, і палало усю цю ніч і до вечора наступного дня. Це була третя пожежа у Константинополі з часу прибуття франків, під час якої будинків згоріло більше, ніж було у трьох найбільших королівствах Франції.

…Здобич же була настільки великою, що ніхто не був у змозі визначити кількість знайденого золота, срібла, судин, коштовних каменів, оксамиту, шовкових матерій, хутряного одягу та інших предметів.

Текст 2. Із хроніки Нікіти Хоніата [17, С. 232]

Деякі латиняни розбивали дорогоцінні чаші, прикраси з яких ховали за пазуху, а з чаш пили, ніби з келихів. Про грабіж головного храму не можна слухати байдужо. Святі налої, прикрашені коштовностями надзвичайної краси, що захоплювали подих, були розрубані на шматки та розділені між воїнами. Коли їм треба було вивезти з храму священні судини, предмети надзвичайного мистецтва…, срібло й золото…, вони завели до храмів мулів і коней з сідлами.

Запитання до текстів

1) Як ви вважаєте, коли сталися описані у документах події?

2) Кого автори документів називають франками та латинянами?

Учитель. Я нагадую, що ця подія сталася у 1204 році, під час хрестових походів. На території Візантії була створена Латинська імперія, але візантійці поступово відвоювали свої землі, й у 1261 р. Візантійська імперія була відновлена.

Остаточно Константинополь під ударами Мехмеда II Завойовника скорився у 1453 р. (Учні заносять дати у зошит.)

Як це було, ми дізнаємося, прочитавши історичний документ.

Текст 3. Михайло Дука про трагедію у храмі Святої Софії [2, С. 249-250]

Отже, коли був ранній ранок і день світив ще, як вовк очима, деякі з ромеїв під час вторгнення турок до міста та втечі громадян прибігли, щоб дістатися своїх домівок та захистити дітей та дружин. Жінки питали їх: «Що ж трапилося?» А коли почули жінки огидну ту мову: «Вороги всередині стін міста та вбивають ромеїв», - спочатку не вірили цьому, та, правду кажучи, навіть лаялися та висловлювали презирство, як віснику, що накликав нещастя. Побачивши ж позаду інших, всіх у крові, зрозуміли, що наблизилася до вуст чаша гніву Господа. І тоді всі жінки й чоловіки, ченці й черниці побігли до Великої церкви з дітьми своїми на руках, залишивши домівки свої охочому ввійти. І можна було бачити, що вулиця забита людьми. Отже, величезний храм той в одну годину заповнився як чоловіками, так і жінками: й унизу, й вгорі, й у бічних прибудовах, й в усякому місці натовп незліченний. Замкнувши двері на замки, стояли, чекаючи на порятунок...

Турки, розбігаючись в усі сторони, вбиваючи та беручи у полон, прийшли, нарешті, до храму, коли ще не минула перша година ранку, і, побачивши, що ворота замкнені, розламали їх сокирами. Коли вони, озброєні мечами, увірвалися всередину й побачили незліченний натовп, кожний став в’язати свого полоненого. В одну хвилину розрубали собаки святі ікони, викравши з них прикраси, намиста й браслети.

Запитання до тексту

1) Де шукали порятунку жителі Константинополя?

2) Яка доля спіткала жителів міста?

4. Культура Візантії

Це питання готується заздалегідь декількома учнями.

Учитель пропонує заслухати повідомлення учнів «У візантійській школі», «Досягнення науки Візантії», «Мистецтво у Візантії».

V. Узагальнення та систематизація знань

Узагальнення та систематизація знань може відбуватися у двох варіантах.

Варіант 1. Метод «Шапка питань»

Учні на листочках записують по два питання, листочки перемішуються в спеціальній шапці, учень має відповісти на питання, яке йому дісталося.

Варіант 2

Учні відповідають на питання та виконують завдання.

1. Імператор Юстиніан царював у 527-565 рр. Визначте, яке це століття. (VI ст.)

2. Назвіть ремесла, які були розвинені у Візантії. (Гірська справа, виробництво зброї, сільськогосподарських знарядь, шовку, папірусу, скла)

3. Назвіть одну з найбільш відомих архітектурних пам’яток Візантії. (Собор Святої Софії)

4. Де відбулося протистояння партії зелених із синіми? Чим закінчилося це протистояння? (Під час циркової вистави зелені підняли повстання проти синіх - прихильників Юстиніана. Повстання, що отримала назву «Ніка», було жорстоко придушене.)

5. Що вважають найбільшим здобутком Юстиніана? (Складання збірки законів)

6. Назвіть титул правителя Візантії. (Василевс)

7. Кого у Візантії побоювалися й бідні, й багаті? (Таємної поліції)

8. Чому територія Візантії скорочувалася? (Через постійні напади кочовиків)

9. Під час яких подій сталося перше пограбування Константинополя? (Під час четвертого хрестового походу)

10. Скільки років проіснувала Візантійська імперія? (З 395 по 1453 рр.)

V. Оцінювання знань учнів

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Написати розповідь на вибір: від імені купця-караванника «Великого ­шовкового шляху»; від імені прихильника Юстиніана; від імені ­супротивника Юстиніана; від імені захисника Константинополя від хрестоносців.

3. Підготувати повідомлення про виникнення ісламу.